В воскресенье день рождения... Написали поздравление...
Наша мама - промінь сонця
Наша мама - промінь сонця, Скатертину під віконцем, Рано вранцірозгортає І за стіл усіх гукає...
Знає кожен в нашій хаті, Що на свято і без свята: Чебуреки і пельмені Борщ зі шкварками зелений, Пиріжечків із капустой - Приготовить нам матуся... А для внуків - вже бабуся... Чоловіку – жінка мила І кохана і вродлива... Гарна подруга для Полі, І для кума-дяді Колі...
Любим маму дуже щиро... І бажаємо всім миром – Крепкого здоров”я, щастя... Москалям хай буде трястя... Нехай в цей святковий день Заспіваємо пісень... Будь завжди веселой, гарной, І кохай... і будь коханой...
P/S (Всі оце ж тебе вітаєм, І пельмені наминаєм...)
Стих из одноклассников... Зацепил... Ниже мой "ответ"
автор 6.10.14 =Ол. Бригас= Лист школярки до солдатаДоброго дня! Я не знаю Вас, дядьку-солдате, Та запитати хотіла я справу одну: Може, хоч Ви зустрічали десь нашого тата? Він, як і Ви, добровольцем пішов на війну.
Я вже писала… А тато не дзвонить, не пише. Може, мій лист загубився десь в ваших «котлах»?.. Чули ми з мамою – в вас оголошена «тиша», То погукайте за татом, будь ласка, в полях.
Я вже велика, я знаю, що там терористи Можуть застрілити, можуть забрати в полон… Тільки от мама не хоче ні пити, ні їсти І засинає, стискаючи свій телефон.
Молюся Богу за вас, хто воює на Сході, Хай вам поможе розбити бандитів лихих. Ви переможете! Ви вже - Герої в народі! Ми вас щохвилі чекаємо з фронту живих!
Відповідь дівчинці пише солдат із окопу... Миле дівчатко, ти мамі своїй розкажи... Бачились вчора із татом твоїм ненароком – Тільки-но з бою обидва живими прийшли...
Спить він, заснув і тихенько крізь зуби шепоче, Те як до серця пригорне тебе і сестру... Ще він бормоче, що маму твою приголубить, Щойно до дому повернеться крізь „куряву”...
Має він силу незламну і то його зброя, Що є Надія і Віра і щира Любов... Ваші молитви його зігрівають собою, Ну а Господь захищає своєю рукой...
Эх, Юра читаю твои строки мелодично так, жаль , что не все понимаю
внизу сайта "выберите язык" ставишь русский, вверху экрана появляется полоса на ней в процентах процесс перевода, ждешь, читаешь когда переведет, нажимаешь показать исходный текст (предварительно запомнив слова) и таким образом учишь украинский язык
|| Суд состоит в том что свет пришел в мир. || Не закрывай рот тем, кто открывает тебе глаза
*** Якось нам одного разу, Восени чи на весні... Відпочити захотілось, То були шкільні ще дні... То ж поїхали на річку... Місце те знайоме всім. А в сусідньому будинку Віддихав наш друг – Максим... В нас компанія – нівроку... Ходим в школу в один клас, Всі навчаємося гарно, Тільки Макс (сусід) – „тройбас”... Ось із хлопцями проснулись – На рибалку – „ломонулись”, А сусід Максим – „тройбас” – Спав як тхір – в зимовий час... Ми зібрали снасть – не хитру: Зверху - палка, знизу – прут, А між ними сітка висить – То –„екран” в народі звуть... Наловили риби трохи... Взяв ту снасть до рук Тарас Як жбурне її у річку, Аж... „екран” – в воді „погас”... (Відірвалася мотузка, За яку його тягти)... Ми на базу до сторожі- -„Дайте крюк – екран спасти”... Виніс сторож із сторожки, Крюк тройний – що зветься „кожкой”. Вправно ми його жбурнули І „екран” наш – притягнули... Та не довго ми раділи... Крюк у річці – утопили... Сторож рибу всю забрав, І „екран” наш заховав... Отже – настрій в нас поганий, Ноги ледве-ледве тягним... Аж тут Макс-„тройбас” гуляє І до себе нас гукає... Ви чого такі сумні??? І де риба? У човні? Кажем, що поки він спав, З нами трапилось – сто справ... Словом... Ми „екран” втопили, Кожку в сторожа просили, Закидали її в воду, Щоб дістать „винагороду”... Бачу... Наш „трой бас” – завис... Не присяде і не їсть, На лиці його читаєм: „Що це ми йому втираєм...” Перевівши дух – взяв слово... Каже наш „трой бас” сурово: „Не чекав від вас такої- Поведінки не людської”... Що тепер він нас не знає... Та усе ж таке питає: Як то каже!!! Кішку в воду!?!?! Щоб отримать нагороду?!!! Щось хотіли ми сказати, Та почали риготати... Уявили ми всі разом, Як, за сторожа наказом, Тягнемо кота із бази, Посвящати в водолази... Кіт нявчав, кричав, пручався, За деревами ховався... Та є спільна ціль у нас - Витягти із річки снасть... Добре...! З вами каже - ясно... Що „екран” спасли – прекрасно!!! Котик висохти не встиг, В крижаній воді – задриг... А ви замість риби дати, Заставляли знов пірнати!!! Ні ви люди безсердечні!!! Та ще й дуже небезпечні... Тому їду я від вас, З вами дружби вогник згас...
Сообщение отредактировал Юрий - Четверг, 12.11.2015, 10:11
, сейчас попробую функцию перевода
