Проросли друг в друга души И уже сплелись ветвями И уже пустили корни, - Впрямь зеленый хоровод. Ничего, что зимней стужей Будет лист последний сорван, Белоснежные подолы Подобрав, зима уйдет. С холодами и ветрами Час ее пройдет и минет, Но, победный шаг чеканя, лето - пульсом - век в крови. Что б там ни было, забудем. Что за счеты со своими? Мы давно родные люди, Мы - заложники любви...
Голод 33-го Старенька борщ варила на плиті. Її борщі – то витвори мистецтва. Помер рік тому рідний брат Пилип, Тож треба пом’янути, як ведеться. Снували вправні руки вздовж стола, А пам’ять в серце встромлювала жало. …Зима голодна з’їла півсела І їх, дітей, на спокій сповивала. Як мама вмерла (тихо, уві сні), Приїхав дядько Гнат на чорній бричці, Та і забрав. А ще за кілька днів Попухлий батько марив про пшеницю. Він так любив, щоб діло – до ладу… Отямився – і голос тишу зринув: «Простіть. Не захистивши вас, я йду, Та я у цьому, бачить Бог, не винен. І я того ніколи не збагну, Хто прирікає нас на марну страту: Якщо село помножити на нуль, Не буде й він заможний і багатий. Я помираю з голоду, дарма Що змалечку ходити вчивсь за плугом. Я не вбивав, не лютував, не крав. Я вас любив, я щирим був із другом» …Вони з Пилипом ще були малі, Налякані, голодні і холодні, А вже дивились в хижі очі злі, В голодні хижі очі злій безодні. О Господи, нестерпна мука ця! Та мчиться плівка пам’яті строката – І ось вони жахнулись від мерця, Коли у нім свого впізнали тата. …Їх розлучили. Був дитячий дім… Війна, що затулила світ плечима… І туга додавалась до біди. І біди тисячами вже лічили. …Знайшлись вони, як виросли. Тоді Вже більш не розлучалися до смерті. Брат збудував для них маленький дім. Й пішло життя у звичній круговерті. …Простенька хустка, руки у вузлах, На диво юні очі волошкові. Вона нікому не робила зла Й плела життя із праці і любові. …От і сусіди. І парує борщ. І правнуки прийшли, бач, не забули. – Не плачьте, – кажуть, – плакати чого ж? – Та я й не плачу. Це усе цибуля…
          *** А я назначена врагом Элитой местной… И сплетен тянется вагон По скользким рельсам. Промыт до блеска мой скелет – От стоп по плечи, – А также мышечный корсет И мозг, конечно. Не по канату я иду – По тонкой леске, Но выстоять в таком аду Есть дело чести. Не пошатнуться на ветру – Нужна сноровка. Иду – и выбита из рук Моя страховка, Но Ангел распростер крыла. Он смотрит в оба: Я им не пожелала зла В ответ на злобу.
В свое время у меня на работе творилось нечто подобное, то есть шишки сыпались как из рога изобилия, причем на фоне полного здоровья. полгода вела неравный бой с начальством, в итоге ситуация только ухудшалась, а я продолжала упираться)))) Причем затишье было кратковременным, а бои долгие и "кровопролитные". И только когда ощущение де жавю стало большими ослиными ушами , я посмотрела на ситуацию с другой стороны. Иерархия.......и я по уши))) Ну а дальше все просто, решение,покаяние, разрешение, и вот уже все в "шоколаде", мир , дружба . Уяснила навсегда. Инна, написала о себе, может тебе чем поможет. А молитва моя всегда с тобой
И сплетен тянется вагон По скользким рельсам. Промыт до блеска мой скелет – От стоп по плечи, – А также мышечный корсет И мозг, конечно. Не по канату я иду – По тонкой леске, Но выстоять в таком аду Есть дело чести. Не пошатнуться на ветру – Нужна сноровка.
Инессса, я практически в первом же коллективе проходила подобные экзамены. Поняла одно, такие люди-учителя, и посланы нам для отработки наших же задач. Мы их сами притягиваем и "просим" помощи, как это не парадоксально звучит. Когда "промывают мозг", обсуждают твои умственные способности-это одно, а если задето другое. Для девушки,женщины -это сложнее. Сил тебе Инесса , держись Но главное, что я усвоила из личного опыта(конечно, после того как стала ученицей ШЕП)-ПРОСТИТЬот всего Сердца, А при случае сделать все, что от тебя зависит в помощь этим людям. Через подобную ситуацию ко мне "пришла" подруга!! Я благодарна Богу за подобные "уроки", если в подарок дают таких друзей!!!
Инесса тебе в поддержку Денис.Музыка вроде простенькая, но слова и его энергетика
C БОГОМ!!
Сообщение отредактировал Julia - Пятница, 07.12.2012, 00:04